![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Немає невдач і помилок,
Немає розлук, нема тривог,
Та є дороги і є мости,
Є світло в вікні де потрібен ти.
Немає розлук, нема тривог,
Та є дороги і є мости,
Є світло в вікні де потрібен ти.
От і настав час традиційного вже посту, що я пишу наприкінці кожного року.
Дванадцять місяців, дванадцять фотографій, якими я спробую показати свій рік № 2020.
Багато хто вважає його найгіршим роком в новітній історії... але такі люди — то акваріумні рибки. Невже цей рік був гіршим за 90-ті, з їхнім бандитизмом і гіперінфляцією? Чи гіршим за рік кризи 2008? Чи гіршим за 2014 рік, рік крові і війни?
Так, рік не найкращий і для країни і , думаю, для кожного з нас, але називати його найгіршим...
Отож про мій рік 2020.
Січень.
Про ще ж я можу писати, як не про нашу з Оленкою весільну подорож? Подорож була не стандарною (як і саме одруження... та що там говорити. Як і ми)) ). Покаталися трохи зимовими Карпатами, полазили по Говерлі, завернули до Франика... Проте бачили багато снігу. Чи багато киян могли похвалитися цим минулої зими?
