![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
falkonerДикий мед кохання ми удвох пили,
Ночі до світання радісні були!
Медом пахли коси і твої вуста,
Пам'ятаю й досі юності літа.
Ночі до світання радісні були!
Медом пахли коси і твої вуста,
Пам'ятаю й досі юності літа.
Дуже мало читав останнім часом. Я про книги. За останній місяць зміг осилити тільки одну невеличку повість.
Не знаю, що то зі мною, можливо осінь і настрій такий. Буду надолужувати.
Торґні Ліндґрен " Джмелиний мед"
Не знаю, що то зі мною, можливо осінь і настрій такий. Буду надолужувати.
Торґні Ліндґрен " Джмелиний мед"
Чудова повість притча. Ось тільки про що? Кожен зможе знайти в ній щось своє. Хтось може подумати, що ця книга про самопожертву , хтось про любов до ближнього, хтось подумає що вона про впертість і боротьбу, а хтось прийме її як повість про величезне кохання ,яке пройшло крізь роки.
Автор розповідає нам про життя 2-х братів: Гарада та Улофа. Вони живуть по-сусідству,між їхніми будинками маленька стежинка,а от між ними самими велика прірва. Хоча раніше все було гаразд:вони проводили багато часу разом,виховували та повчали один-одного,менший (Улоф) брав приклад зі старшого. Але через підступну та жорстоку життєву долю все змінилося і доволі кардинально. Вони вже не спілкуються,геть,зовсім, більше того – вони відноситься один до одного з абсолютною байдужістю та навіть ненавистю. Улоф,який має хворе серце, чекає поки помре Гарад,у якого рак,і відповідно навпаки.
Така собі історія про Каіна і Авеля на шведський лад.
