Біг від себе

Моє перше знайомство з гольфом відбулося років 20 тому. Грали ми в дворі. Чесно брали ніжку від стільця зі спинкою, м'ячик тенісний, копали лунки. Були звичайно і мінуси. Основними були розбите вікно - одна штука, пом'ятий дах авто - одна штука, моя розбита скула - одна штука. Після цього я на завжди зрозумів, що стояти біля людини, яка махає клюшкою не можна. Та і грати після цього якось перехотілося.

Отакі негативні враження в мене були аж до позавчора, коли ЖЖ Україна в лиці чарівної
Наталі ака nata_scherbina не організували блоґґерську екскурсію в гольф клуб.

Зібралися,значить ,чоловік 20 алкоголіків і туніядців в середу біля метро Житомирська. Загрузилися по машинам і поїхали в сторону Житомира долучатися до великого. Відразу скажу, що погода ( яка налякала багатьох) зовсім нам не зашкодила. Заздріть ті, хто не прийшов.
До речі, в нас не такі вже й погані дороги, особливо коли їдеш по ним на новому Хейлендері.. хе-хе. За машинки окрема дяка Тойота Центр Київ " ВіДі Автострада".

Першим враженням в мене , коли я побачив будівлю Гольф клубу "GolfStream" було приблизно " ну ніхєра собі!!!"... власне враження такими і залишилися).

Порадували дитячий майданчик відразу біля входу...

... і мега фотогенічний слоник. Його фоткали всі.

В середині "Клубного дому" ( потім ми дізналися, що він так називається) теж нічогенький інтер'єр. Нічого зайвого. Дуже світло і просторо. Повітряно, я б сказав. Часто тут знімають різне кіно.

Ще одна зірка фотографій.

Ковані столики...і ніяких стін.

Дуже приємно, що проектували цю всю красу українські архітектори. Хоч і на забугорні ( автрійські) гроші.

Це вид з іншої сторони.

Шкаф з кубками і медальками.

Ресепшн.

Різні прикольні штуки) . Кулька крутиться) Перевірив.

Неопізнана хрєнь. Але виглядає симпатично.

Тераса.

Потім нас повели поїти, годувати і розказувати про клуб.
Розказувати докладно не буду, то все ви зможете прочитати на сайті Гольф клубу "Гольфстрім" .
Розкажу в загальних рисах. Проект мегамасштабний. 100 гектарів території, три повноцінних поля для гольфу, Клубний дім ( неймовірна будівля) , два містечка котеджів, поля для футболу, волейболу, баскетболу, басейни і... багато-багато іншого. Глянте на сайті. Але, наразі, все трошки відрізняється від проекту. Зараз побудовано тільки гольф поля скоро було завершено котеджне містечко. Все інше поки в процесі. А і те ще є, все одно вражає.
В клубі працює близько 100 людей, більшість добирається сюди кожного дня з Києва.
Сезон з 1 квітня по 1 грудня. Тобто зараз самий розпал).

Але саме цікаве попереду, частують нас традиційним коктелем " Починаючий гольфіст " і вперед.  Махати ключками).



По дорозі нам розказують основні правила гри і ігрового етикету.
Гольф (анг.golf) — спортивна гра, у якій окремі учасники чи команди змагаються, заганяючи маленький м'ячик у спеціальні лунки ударами ключок, намагаючись пройти відведенную дистанцію за мінімальне число ударів.

Слово "гольф" (анг.golf) був у вперше письмово згадано в шотландському статуті 1457 року як "gouf", можливо освіченого від шотландського "goulf",що позначає "бити". Цього слова, своєю чергою, то, можливо похідною датського ">kolf". Але є і ранні посилання гольф, як у 1452 році Яков II заборонив цю гру. Щоб не зменшувати оборону міст ( всі мужики пішли м'ячики ганяти)) )

Ходять байки, що слово створено від акроніму ">GentlemenOnly,LadiesForbidden" (ТількиДжентльменам, Леді Заборонено). Але це етимологія помилкова, оскільки використання акронімів — це сучасна практика.

З походженням гри в гольф пов'язана легенда про те, як звичайний пастух, що бродив по прибережних дюнах, знічев'я ударив палицею по круглому каменю і випадково закотив його в кролячу нору. Потім до нього приєдналися друзі, яким сподобалася нова забава. Пізніше камені були замінені м'ячами, кролячі нори - лунками, а замість палиць пристосували ключки.

На звання батьківщини гольфу претендує багато країн. Наприклад, в Голландії був дуже популярний kolven (правда, в нього грали на льоду), у римлян була схожа на гольф гра "паганіка", яка могла перейти від них до Британії в 400 році нової ери. Китайці вважають, що праматір'ю сучасного гольфу була стародавня гра "Гуй ван", широко поширена в Піднебесній в III-II століттях до нашої ери. Існують свої версії у французів і бельгійців.

Проте батьківщиною класичного гольфу вважається маленьке шотландське містечко Сент-Ендрюс, назване за іменем покровителя міста, святого Андрія, чия гробниця знаходиться в напівзруйнованому соборі, побудованому близько шести століть тому. До речі, на одному з вітражів цього старовинного собору можна розгледіти зображення людини з ключкою в руках.

В гольф грають на спеціально підготовленій трасі зазвичай із 9-ма або 18-ти лунками. Кожна з лунок оточена майданчиком із рівно та коротко підстриженою травою - гріном. До гріну від стартового майданчика веде смуга дещо вищої рівної трави - фервей. Обабіч фервею - ще вище підстрижена трава - раф, за яким зовсім непідстрижена трава, кущі, дерева, водойми. По боках фервею між стартовим майданчиком та грінами встановлюються кілька штучних перешкод - бункерів, доволі глибоких ям із піском.Лунка на гріні позначається прапорцем, що є орієнтиром для далеких ударів. При грі з гріна прапорець прибирають. Положення лунки на гріні залишається сталим впродовж одного ігрового дня, але на інший день лунку можуть перенести, змінюючи таким чином завдання.

Перший удар виконується із спеціальної підставки під м'яч - ті. Гольфіст намагається першим ударом закинути м'яч якомога далі, але так, щоб він не вилетів із фервею - подальші удари з рафу або з кущів набагато складніші. Додатково потрібно слідкувати, щоб м'яч не потрапив у бункер чи у воду.

Для кожної лунки встановлений пар - кількість ударів, за які гольфіст теоретично повинен забити м'яч. Пар розраховується в залежності від віддалі між стартовим майданчиком та лункою. Якщо ця віддаль 100-200 метрів, гольфіст може одним ударом потрапити на грін, після чого йому теоретично потрібно ще два удари, пати для того, щоб загнати його в лунку. Тому для таких лунок встановлюється пар три. При віддалі до лунки в межах 200-400 метрів, потрібно два удари для попадання на грін - це лунки з паром 4. При ще більшій віддалі встановлюється пар 5.

В залежності від віддалі до лунок, кількості й положення перешкод траси можуть бути більшої або меншої складності. Складність траси змінюється також в залежності від погоди: сили й напрямку вітру, вологості чи сухості землі тощо.

А це наш тренер - Марина. Вона тренує дітей і блоґґерів. Дітей, мабуть, легше буде).

Ну і куди ж без машинок. Не покатали ( пічалько(.

І м'ячиків на пам'ять також не дали. Там довго -довго пояснювали чому не подарують).

Картинка чисто для нашого менталітету).

Ще один наш тренер - Деніс. Дітей він не тренує, але тож позитивний .

Значить притарабанили нас на Драйвінг Рейндж і давай показувати як бити по м'ячикам.


Розказали про ключки. Тут все дууууже не просто. Діма показує якою ключкою ключкою краще за все бити негрів запульнути м'ячик можна як найдалі.

У гольфі використовується значна кількість різних ключок. Сумку з ключками носить помічник гольфіста - кеді. Найважча ключка, що використовується для найдальших ударів називається драйвером. Дещо легша ключка - тривуд теж традиційно вважається дерев'яною. Менші ключки найчастіше бувають залізними, хоча в наш час усі ці ключки, як дерев'яні, так і залізні, виготовляються із композитних матеріалів. Залізні ключки номеруються в залежності від ваги. Гольфіст вибирає ключку в залежності від віддалі до цілі - чим далі, тим важчу. На гріні м'яч котиться до лунки за допомогою ключки, яка називається патером. Існують спеціальні ключки для гри в піску, видряпування м'яча з високої густої трави, тощо.

Дали всім по відерцю м'ячиків, розставили по місцям і давай всі махати).

Я запульнув м'ячика до третього прапорця один раз). Дуже пишаюся собою))).
На фото не я, хто не в курсі).

Не хочу нікого образити, але ржу з цієї фотки))).



Далі ми пішли тренуватися закочувати м'ячики в лунку патером.



Ось! Єдина людина яка закотила м'ячик в лунку і я то бачив))).



Майстер клас від Марини. Вона влучила тож , до речі. Але вона не людина, вона ТРЕНЕР))).

У блоґґерів все виходило не так просто).Влаштували невеличкий турнір між собою. Я не переміг. Грусть і пічаль.

Задоволення все одно отримав повні штани ( до речі, в клубі діє жорсткий дресс код :
Перебувати на тренувальних об’єктах та ігрових полях КГК чоловікам у футболках, сорочках без комірця, коротких шортах, джинсах, купальних костюмах, тенісному одязі, а також без спеціального гольф взуття категорично заборонено.
Перебувати на тренувальних об’єктах та ігрових полях КГК жінкам у футболках, блузах на бретелях, майках у сітку, коротких шортах, джинсах, купальних костюмах, тенісному одязі/сукнях, а також без спеціального гольф взуття категорично заборонено.) Ключкою намахався до болю в руках. то тільки зі сторони здається , що воно легко.

Всім цікаво, розповім. Задоволення то явно не з дешевих. Одноразове відвідування клубу коштує 200 євро ( для порівняння в США близько 40 баксів). На абонементи звичайно величезні знижки. Та і акції різні проходять постійно. Зараз діє нормальна «Summer Time» - 550 грн коштує тиждень тренувать  ( 7 днів з 14:00 по 18 :00 )... читав на сайті ще про акцію 7 будь - яких днів на місяць 990 грн.. коротше читайте на сайті Гольф клубу "Гольфстрім" .
На подарунок класно вручити такий абонемент. Тільки даруйте тим. хто з автомобілем, добиратися сюди не просто).
Власне, це єдине місце в Києві де можна пограти в справжній гольф.

День пройшов класно , хочу просто подякувати і організаторам і приймаючій стороні - було класно! Вражень море)!.
І панорамку гольф поля вам на останок.