![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Плили ми морем. Бачили гори.
Великі, до неба. Чули там гомін. Моря
стогін. Хвилі кричали, як діти, що вночі
плачуть у розпачі. На це диво дивились ми довго.
Великі, до неба. Чули там гомін. Моря
стогін. Хвилі кричали, як діти, що вночі
плачуть у розпачі. На це диво дивились ми довго.
Це остання розповідь про травневий похід по Криму. Я вже писав про переходи через гори, показував кримські тумани і квіти, розказував про Фороський парк і Фороську церкву. Сьогодні я хочу розповісти вам про найпівденніше місто України.
Форос .
