Про другий день
Це просто день, що врубується в простір.
Це просто день — весь твій, мов "аусвайс".
Це під оркестру скрип невдалий зростом
танцює бомж подібне щось на вальс.
Це просто день — весь твій, мов "аусвайс".
Це під оркестру скрип невдалий зростом
танцює бомж подібне щось на вальс.
Такі справи, нині. Принижуй , домінуй і обробляй фотки. Бо на ноуті місця немає. А нові фотки треба скидувати. Скидувати щоб обробляти, щоб було куди скинути фото... такі діла. Так.
Добрався ось до фоток з минулої зими. По фото прямо видно що зима. Сувора така. Січень місяць.
Так от. Вирішили якось ( ну якось в січні цього року) поїхати погуляти в Голосіївський парк.

Добрався ось до фоток з минулої зими. По фото прямо видно що зима. Сувора така. Січень місяць.
Так от. Вирішили якось ( ну якось в січні цього року) поїхати погуляти в Голосіївський парк.

Ті, хто знає, що за церква на титульному фото запитаю. Чувак, йди проспись! Немає такого в Голосіївському парку. Вірю. Немає, і не було ніколи. А сталося так , що ми туди не доїхали. Спочатку маршрутки якісь зовсім повні були, потім потрібний тролейбус все не йшов і не йшов... а коли прийшов, то ми зрозуміли, що в принципі вже майже вечір і тулити на інший кінець міста щоб погуляти в парку... в якось ... ну не дуже хороша ідея. Тому ми вирішили вийти відразу за мостом Патона. Прям в поміжжоппі. Хто не знає, так називають місцину між пам'ятниками Лесі Українці біля ЦВК і пам'ятником Батьківщині Матері ... Вони просто стоять спинами ( і тим що нижче, відповідно) одна до одної...

Вийшли і пішли собі. Трошки подивилися на народну творчість.

І не зовсім народну творчість. Доречі, щоб там не казали ,але ця бабтиська церква, так званий "Храм Миру" подобається. В сенсі архітектури і те,як він вписався в рельєф міста. І колір хороший. Головне щоб "залатих купалов" менше було.

Ні, ви не подумайте, я не те щоб проти куполів зовсім. Така вже наша сакральна архітектура,але раніше колір купола означав певні речі. Золотий - присвячений Ісусу, блакитний - Богородиці і тд. Але зараз всі закатують все в золото , щоб "пабагатому" було... ну і не гірше ніж в сусіда. Темні часи.

Ну і як ви вже зрозуміли, то ми прийшли до Свято-Михайлівського Видубицького чоловічого монастиря.
Нас тут радо зустріли.

Розкажу трошки.
Видубицька дзвіниця.Зведена коштом гетьмана Данила Апостола у 1727—1733 роках.

Трапезна палата при Видубицькому монастирі — пам'ятка архітектури початку XVIII ст.

Георгіївський собор — центральна споруда в архітектурному ансамблі Видубицького монастиря. Один із найкращих шедеврів українського бароко, пам'ятка архітектури. Храм зведено на честь Георгія Побідоносця коштом полковника Михайла Миклашевського протягом 1696—1701 років.


Миха́йлівський собо́р — найдревніша споруда Видубицького монастиря, зведена у 1070—1088 роках Великим князем Всеволодом, сином Ярослава Мудрого.

От власне розказав. Якщо хочете більше інформації — гугл вам в поміч, мені ще фотки треба обробляти.
А далі ми вирішили піти до Ботанічного саду київського. А чого б не сходити, якщо нижні вхід до нього ось прям біля Георгієвського собору.
Навіть відкрито... але нікого немає в касі. Як заплатити то? Пішли так.

Зимова Ботанічка прекрасна... ( сарказм). Ні, Ботанічка київська реально класна. Питання до зими.


Такі справи...


Місто досліджуйте своє. Вам кажу я. Поряд найцікавіше не помічаєте часто.



Погрався трохи в орнітолога. Доречі, що за пташка то? Бо фіговий з мене орнітолог.

А до Києва підбирався вечір. А це вже зовсім інша історія. Яку я вам не розкажу, бо фотки треба обробляти))


Вийшли і пішли собі. Трошки подивилися на народну творчість.

І не зовсім народну творчість. Доречі, щоб там не казали ,але ця бабтиська церква, так званий "Храм Миру" подобається. В сенсі архітектури і те,як він вписався в рельєф міста. І колір хороший. Головне щоб "залатих купалов" менше було.

Ні, ви не подумайте, я не те щоб проти куполів зовсім. Така вже наша сакральна архітектура,але раніше колір купола означав певні речі. Золотий - присвячений Ісусу, блакитний - Богородиці і тд. Але зараз всі закатують все в золото , щоб "пабагатому" було... ну і не гірше ніж в сусіда. Темні часи.

Ну і як ви вже зрозуміли, то ми прийшли до Свято-Михайлівського Видубицького чоловічого монастиря.
Нас тут радо зустріли.

Розкажу трошки.
Видубицька дзвіниця.Зведена коштом гетьмана Данила Апостола у 1727—1733 роках.

Трапезна палата при Видубицькому монастирі — пам'ятка архітектури початку XVIII ст.

Георгіївський собор — центральна споруда в архітектурному ансамблі Видубицького монастиря. Один із найкращих шедеврів українського бароко, пам'ятка архітектури. Храм зведено на честь Георгія Побідоносця коштом полковника Михайла Миклашевського протягом 1696—1701 років.


Миха́йлівський собо́р — найдревніша споруда Видубицького монастиря, зведена у 1070—1088 роках Великим князем Всеволодом, сином Ярослава Мудрого.

От власне розказав. Якщо хочете більше інформації — гугл вам в поміч, мені ще фотки треба обробляти.
А далі ми вирішили піти до Ботанічного саду київського. А чого б не сходити, якщо нижні вхід до нього ось прям біля Георгієвського собору.
Навіть відкрито... але нікого немає в касі. Як заплатити то? Пішли так.

Зимова Ботанічка прекрасна... ( сарказм). Ні, Ботанічка київська реально класна. Питання до зими.


Такі справи...


Місто досліджуйте своє. Вам кажу я. Поряд найцікавіше не помічаєте часто.



Погрався трохи в орнітолога. Доречі, що за пташка то? Бо фіговий з мене орнітолог.

А до Києва підбирався вечір. А це вже зовсім інша історія. Яку я вам не розкажу, бо фотки треба обробляти))

no subject