Про Херсон. Частина перша. Змішані враження
Sunday, 12 May 2019 08:18![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
Зелене місто з тисячами трав,
Дуби і клени, верби та каштани.
Я ще з дитинства асоціював
Херсон, бузок, акації, тюльпани…
Дуби і клени, верби та каштани.
Я ще з дитинства асоціював
Херсон, бузок, акації, тюльпани…
Про Миколаїв. Частина перша. Зоопарк
Про Миколаїв. Частина друга. Місто-контраст
Про Миколаїв. Частина третя. День вітру
Після Миколаєва в наших планах було вирушити до славного міста Херсон.

Місцеві чомусь надають перевагу маршруткам, коли вибирають спосіб добирання з Миколаєва до Херсона.
По перше це страшно. Ми бачили Миколаєвські маршрутки... по друге - то дорожче за потяг. Єдина перевага, як я розумію це мобільність. Маршруток в сторону Херсона з Миколаєва на порядки більше ніж потягів.
У нас же з часом було все гуд, тож ми купили квитки на ранковий поїзд.. Гривень по 20 вони були здається. Розпрощавшись з рібятками в яким ми знімали житло ми рушили на вокзал.
Вокзал Миколаєва - дивне місце.
Доволі непогана і симпатична будівля... але перебуває вона в підзапущеному стані. Це як я розумію через невелику кількість поїздів, що проходять через станцію... Печально.

Кількість і несмак реклами в середині вражають. Доволі симпатичні пано губляться на фоні картатих оголошень.

Купа приміщень просто не використовується. От як наприклад зал очікування закритий. Це при тому що на вокзалі більше і присісти немає особливо де.

Але от наш потяг ( виявилося, що це поїзд Київ - Херсон. в якому всі , чомусь їхади до Миколаєва) і ми в майже пустому вагоні рушили до "несплячого" міста. Ну як таку романтику можна проміняти на маршрутку? При наявності вибору, зрозуміло)).

За вікном повільно пропливали літні південні краєвиди. Пофоткав з відкритого вікна трохи.

Херсон відразу отак взяв і розчавував. І навіть не місто виявилося в тому винне, а місцеві "ділки".
Бронювали житло завчасно, бронювали через серйозний booking.com , але як завжди все розбилося об наші національні похуїзм, розриздяйство і бажання наєбати туриста.
Кароч після довгих розмов, закатування очей і пошуків винних ( звичайно ж ними виявилися туристи) ми такі заселилися. Зовсім не в тій квартирі, що бронювали, трохи недовідремонтованій, без посуду...але за тіж самі гроші, звісно.. Але в центрі. Центральніше нікуди, на площі Свободи. Відразу за Херсонською обласною державною адміністрацією.
Скарга звичайно ж написана, бидлота з Букінгу зникла... але осад то залишився...

Помилися, відпочили трохи , скинули зайві речі і пішли бродити містом.
Особливого коварного плану ми не мали. Просто орієнтувалися на мітки в maps.me . Гуляли.


Помітили, що неподалік знаходиться Центральний ринок. Не могли не завернути і не купити чогось. Цим "щось" виявилися абрикоси і персики. За якісь смішні гроші. Навіть для Півдня.

Центральний ринок в Херсоні прикольний. Ретро такий.. атмосферний.
Тут же в павільйоні помили фрукти і рушили далі , вже смакуючи.

Сонце нещадно так привікало. тож вирішили в парку погуляти. Пішли в сторону парку "Херсонська фортеця". Для цього пішли в зворотньому напрямку. Тепер вже зафоткав трохи Мирний Бульвар. Доволі затишне місце.


Центральна вулиця міста справила дуже позитивне враження. На перший погляд. Підремонтовані буднки. багато зелені. Чисто. Але варто відійти трохи в сторону...
Щоб ви не кричали "зрада" особливо - так , зазвичай, всюди. І в Україні і за кордоном... і і в багатих країнах і в тих, що тільки хочуть здаватися багатими...

А от і парк.
Також спочатку найпозитивніші враження ( здорбені смачнючими абрикосами) - чисто, зелено, доріжки. лавки, смітники.. хороший такий парк...

Але от Лебедине озеро схоже відспівало свою "лебедину пісню". Видно, що намагалися щось ремонтували, але так і стоїть той конлованіще... гнітюче враження залишає...

Далі парк викликає тільки позитив... особливо фонтани. Особливо в спеку.

Традиційна вже фототочка. Варіації таких є майже в кожному селі, не те, що місті.


Знову ж таки традиційний совковий меморіал фалічного вигляду.
Пам'ятник першим комсомольцям. Якого фіга його ще не знесли - не зрозуміло.

Більш креативний пам'ятник. "Тим, хто врятував світ" - присвячений ліквідаторами аварії на ЧАЕС.

Вцілому парк "Херсонська фортеця" таки сподобався... але ю, блін... Ну як?! Прекрасна коллонада на вході, добротні написи - прекрасний же фон для фотографій туристів : "Херсон", "Україна"...
і уродські рекламні щити... невже от місця ніде не було більше?! Це жестяк , звичайно.... * І це я сам працюю в зовнішній рекламі, коль чо).

Надибали мітки мобільного гіда містом. Не юзав, але сама наявність такої штуки - це дуже круто.

Про вулиці Перекопській, розглядаючи симпатичні будинки різного ступення збереженості ( чи розваленості, це з якої сторони подивитися...) рушили до...


... Свято-Катерининського (Спаського) собору.

Свято-Катерининський собор ( капаського патріархату) - перший херсонський кам'яний храм (освячений у 1786 році).
Перший камінь в основу заклали у серпні 1781 р.
За рік, під час перебування в Херсоні, його відвідала російська імператриця Катерина II. Вона дала храму другу назву — Спаський, у зв'язку з чим на фронтоні головного фасаду був виконаний напис: «Рятівникові роду людського Катерина II присвячує». ( цікаво, яка доля чекає це все діло в майбутньому. Вятович затіває деколонізацію.. треба йому активно в тому допомогати!).

Під час російсько-турецької війни 1787-91 років на території біля собору був створений меморіал з могилами полеглих учасників війни. У самому соборі, в склепі під долівкою, біля іконостасу, був похований засновник Херсона, новоросійський генерал-губернатор князь Потьомкин-Таврійський.


Перша дзвіниця собору була дерев'яною і відповідала стилю раннього класицизму, як і сам собор. До 1800 року за проектом І. Є. Старова була побудована монументальна кам'яна дзвіниця, яка за два роки потому постраждала під час землетрусу, і її довелося розібрати. Поряд з нею в 1806 році була зведена тимчасова дерев'яна, яка служила до закінчення будівництва нової кам'яної дзвіниці, що існує й понині.

У 1930-х роках храм був закритий, а інтер'єр — знищений. Реставрацією собору займалася Тамара Гусельникова.


Поруч розташований Колодязь Херсонської фортеці. Туристична пам'ятка, а на мене просто яма в землі)).

Перебралися через бруствер біля Очаківських воріт ( відкиті ворота - то для туристів слабаків) ...

... і опинилися на площі біля концертного залу "Ювілейний".

Вражає, звичайно, своє пустотою)). Але фонтанчик от є. Доволі мальовничий.

Потулили далі. Тобто назад по Перековській.
Завернули до стадіону "Кристал" , навколо якого якраз активно ремонтували паркан. От поки не добудували паркан , то ми встигли походити трохи по місцевим реп'яхам.

Надибали дивну, майже Гаудівську будівлю.. що воно таке незрозуміло до кінця... чото новомодне релігійне, кароч.

А далі.. далі ми пішли до водички, до річки... я, звичайно, зараз дуже здивую багатьох читачів, але моря в Херсоні ( як і Миколаєві) немає! Тут прекрасний розлогий Дніпро. Щоб потрапити на берег нам потрібно було пройти через Парк Слави, але про то вже наступного разу. Не перемикайтеся. Сподіваюся. буде цікаво.

Якщо ви збираєтеся кудись подорожувати, то можете трошки зекономити на житлі, забронювавши його через мої реферальні лінки:
www.airbnb.ru/c/shuras1
На airbnb треба зареєструватися
І зробитити перше бронювання від 75$, то 39$ отримаєте назад
Якщо ви юзаєте Booking.com, то зекономте собі 15 $ забронювавши щось через це ось посилання
Ну і мені щось перепаде)).
no subject
2019-05-12 21:51 (UTC)no subject
2019-06-11 19:46 (UTC)