falkoner / Про Львів. Частина перша (Reply)

Бруківки лились рівним склом морів
Сп’янілий марец тішив час котів
Я навіть від татар відбитися зумів
Тепер нема спокою від щурів

Львів зустрів нас своєю звичною погодою - дощем.
Хоча це зовсім не завадило мені пройти погулятися нічним містом. Фоточок нічних не буде, я , лушпан, забув Горілопод. Вразило тусіво в центрі. Завжди вважав Львів сонним містом, де об 11 вечора всі вже сплять. А так реально нагадувало центр якогось європейсього міста, куча молоді і що знаково - дуже багато різних мов. Півтори години під мрякою нагнало сон і я потулив спатки. Дуже дивно, але я навіть знайшов цілодобовий магазин. Хто був у Львові - зрозуміє.

Мене з Моцартом поселили в невеличкому готелі "Ірена", що неподалік від головного залізнодорожного вокзалу. Не дуже близько від центру ( 25 хв моїм кроком), але тихе місце ( біля заводу "Електрон"). Що розказати про готель. Він звичайно не вразив занадто. Невеличкі номери , ми жили в одномісних, так от вони зовсім невеличкі. Ліжко хоч і виглядає дивно, але зручне. Санвузол стандартний, також невеличкий. Телевізор з 20-ма каналами, навмисне ввімкнув поклазав. Несподівано набрів на "РТР Планета". Мабуть, москалів заманювати.
Сподобалося що дуже тихо, дуже чисто і дуже привітний персонал. Також завжди радують такі дрібнички як фен, тапки ( в які я не вліз зі своїм 46-им)) ), щітки для взуття, шапочки для душу ( хоча мені вона нафіг не впала).
З великих мінусів нема холодильника в номері. Але водичку поставили)).

Маленький такий готельчик . На 2-3 зірки .

Зранку точка збору в нас була біля ратуші. Ми прийшли одними з перших і як завжди чекали довго всіх. Блогери вони як жінки. Завжди спізнюються. Проте встигли побачити знаменитих львівських трубачів.

Я ж трошки прогулявся площею ринок.

Так -так - це теж Львів. Не треба йогоідеалізувати. Взагалі жебраків багацько по місту. Але така доля всіх туристичних міст.

Нарешті всі зібралися і ми піднялися на Ратушу. Я тут раз 10-ий вже, але втриматися і не пофоткати важко.

Панорамку от запилив))

Зранку нас чекала ще зустріч з мером Львова Андрієм Садовим. тож ми ще трошки повешталися площею.

Місцеві тигри ( де леви, йопте!?)відразу признали у Вові москаля і чесно спробували його з'їсти. Мабуть, переплутали зі снігуром.

А це чудова ілюстрація нелюбові західніх українців до вихідців з Донбасу.

Дізнався, що у Львові є три інформаційних центри, де кожен може отримати безкоштовну інфу по місту.Мапи, інтернет, допомога в поселенні. Це от справді по європейські. Такі центри знаходяться в Ратуші, на залізничному вокзалі і в аеропорту.

Каняка ободрямс.

Навернули ще кружок по площі Ринок.

Гордість Львова - нові трамваї місцевого ж виробництва. Правда їх зараз всього пару штук.

Новий заклад з провокативною вивіскою. Конкуренція тут серйозна)). Виділятися треба.

Нарешті знову заходимо в Ратушу і прямуємо на зустріч з мером.

А це балкончик де ми мали розмовляти з Садовим, але дощ наломав плани.

Вид з балкончику.

Андрій Садовий виявився доволі цікавою у спілкуванні і розумною людиною.

Табу на питання не було. Говорили про вес, про місто, про політику, про останні скандали з "Самопоміччю". Цікаво було спостерігати за відповідями. Іноді здавалося, що ось воно - з'їхав мер з питання, але він завжди таки вирулював і давав конкретну відповідь на задане питання.

Розумію, що в мене будуть кидатися какашками і звинувачувати в заангажованості, але пишу свої реальні враження і заздрю львів'янам що в них такий мер.

Година пролетіла швидко і ось нам вже час рушати далі. В славнозвісне львівське метро)). Але то вже інша історія. Далі буде. Не перемикайтесь.

Нагадую, що подорож була організована АНБ-Україна і Львівською міською радою. За що їм дякую, звичайно.