День такий як всі,
Ще один день такий як всі ©
Сиджу ось і пишу про прожитий день. І це в 12 : 55... пісець. Дні тягнуться як тижні. Реально. Ввечері їдучі додому кожен раз ахуєваєш - тільки понеділок закінчується! Ще тільки середа. А ти вже бля не пам*ятаєш , чи снідав зранку. От такий ось парадокс часу. Це при тому, що тижні пробігають як день. Кхе-кхе ( не кашляю, а горло прочищаю))) ), так я про день. Вкотре кажу мене пре ця епідемія!!! Я значить прийшов на зупинку 416-ої маршрутки і о майн гад!!! Вона стояла і чекала на мене напів порожня! А на машині як любо їздити по місту. Машин мало, пішоходів мало... лафа. А ще я нарешті розгрібся з завалом на роботі. я сцука крут. Мож тепер зможу виспатися. Хоча... іноді висипаюсь і за 2 години.. парадокси часу.
![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
