Про відпустку18. Частина третя. Вище неба Сараєво
Вище неба
Мила моя як то я без тебе
Чом у душу не пускаєш
Мила моя як то я без тебе
Чом у душу не пускаєш
Про відпустку18. Частина перша. Будапешт транзитний
Про відпустку18. Частина друга. I left my heart in Sarajevo
Завернули в Католицьку церкву св. Антонія. Вона знаходиться буквально через дорогу від пивоварні.

Зверніть увагу на алтар. Ніякого випендрижу, доволі примітивний розпис на стіні... простота, світле приміщення... В церкві нікого не було ( не знаю на рахунок камер), ми спокійно зайшли в середину, подивилися.. вийшли... Якось дуже дуже душевно все. Відчуйте контраст.
Спустилися до Міляцки, вийшли якраз в районі славнозвісного Латинського мосту. Ще його називають мостом Данили Принципа - вважається, що звідси розпочалася Перша світа Війна... насправді ж тут відбулися події, що стали лише приводом. 28 червня 1914 член таємної сербської організації «Чорна рука» Гаврило Принцип вбив ерцгерцога Франца Фердинанда і його дружину Софі. Відбулося це саме на цьому мості.

Знову завернули на ринок Башчаршию.

Походили по двору мечеті Газі Гушрев-Бега (Gazi Husrev-begova džamija) - знакової і одної з найбільших мечетей на Балканах.

Побудована в 1531 році як центральний об'єкт комплексу Бега, що також включав макстаб і медресе (ісламські початкові та середні школи), безістан (склепінний ринок), хаммам (громадська баня) тощо. Мечеть стала найбільшою на той час на території Боснії.
Будівництво мечеті відкладо величезний слід в подальшому розвитку Сараєво.
Мечеть Газі Хусрев-бей була першою в світі мечеть, яка отримала електрику та електричне освітлення в 1898 році в період Австро-Угорської імперії

Далі погуляли по ринку. Місце суто туристичне, і якщо вас не лякають трохи завищені ціни. тут можна закупитися ... будь чим). Я про сувеніри. Місцева фішка - чеканний посуд. Цього добра тут вдосталь. Багато майстрів працюють прямо в лавках, і спостерігати за їх роботою дуже захоплює.

Лінія , яка розмещовує місто на східну " мусульманську" і західну " християнську" частини. Звичайно, ж зараз це доволі умовно і лінія - то просто фішка для туристів.

По пішохідній і торговій вулиці Ферхаджа (Ferhadija) прогулялися до величного готичного Кафедрального собору Сердця Ісуса - головного християнського храму міста.


Завернули ближче до ріки . Соборна церква Різдва пресвятої богородиці ( Saborna Crkva Rođenja Presvete Bogorodice). Сербська православна церква.

Поряд з церквою все як і два роки тому, коли я тут бродив саменький.
Пам'ятник мультикультуреій людині так само обісраний голубами...

Мужики ж так само грають поруч в шахи. Каняка одобряє.

Пройшлися трохи набережною Міляцки.
Чумур - це вугілля. Мост Чумурія, відповідно, Вугільний міст.
Ранше в цій частині міста були мастерні зброярів -саблярів. В цій роботі використовується дуже багато деревного вугілля - чумура. Золу викидували в Міляцку як раз під мостом, який став по-справжньому "вугільним".
Перший дерев'яний міст на цьому місці побудований в 1565 році. Гроші на будівництво мосту дав Хаджи Хасан. В той час міст з'єднав артель зброярів на правому березі з кінним ринком на лівому.
Міст багато разів ремонтували, а в 1886 році старий дерев'яний мост замінили залізним.


Сараєвська Академія мистецтв і міст Festina lente, що перекладається як " поспішай повільно".

Каскади ріки Міляцка.

Контрасне місто. Ультрасучасні хмарочоси. а на першому плані трущоби.

В іншу ж сторону якщо глянути звичні нам спальні райони.

З 9 по 16 лютого 2019 року в Сараєво мав відбутися Європейський молодіжний олімпійський фемтиваль. Фішурка, власне, відраховує час до початку його. Для міста, яке все ще живе Олімпіадою, яка пройшла тут в 1984 році - це знаменна подія.

Стечкі (Stecak) — монументальні середньовічні надгробки (датуються в інтервалі від XII століття до XVI століття), що зустрічаються в Боснії і Герцеговині (близько 60 000), Хорватії, Чорногорії і Сербії (близько 10 000). У 2009 році всі чотири країни подали заявки на включення стечок до Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. У 2016 році заявка була прийнята: в список Всесвітньої спадщини належать 30 некрополів, 22 з яких в Боснії і Герцеговині, 2 - в Хорватії, і по 3 - з Чорногорії та Сербії.
Це скоріше за все копія, яка розміщена на вулиці Сараєво.Кілька оригіналів можна подивитися в Національному музеї Боснії і Герцеговини.

Через перехрестя знаходиться дуже симпатична Церква святого Йосипа. Якийсь грецький стиль, правда?

Місцевий Downtown - Маріїн Двор (Marijin Dvor). Район де розміщено більшіть хмарочосів і шикарних готелів міста.

Відбудований готель Holiday. Кадри, як він горить під час боснійської війни облетіли весь світ.

Гуляли ми не просто так. А впевненно рухалися в сторону залізничного вокзалу, щоб купити квитки в Мостар, туди лежав наш шлях далі.

Кожен квиточок коштував нам по 20.85 КМ, що близько 10 євро. В цю ціну входить і сервісний збір каси. На балканах взагалі нереально купити щось без сервісного збору кас.Як купити квиток онлайн не зрозуміло, довелося переплатити по 2 марки з кожного квитка.
Але я тішився, бо минулого разу довелося їхати автобусом ( лінія ремонтувалася), а залізничний шлях, як казали - значно красивіший.
Проте залізничне сполучення не дуже розвинене на Балканах, тут рулять автобусні перевізники, тож вокзал трохи обвітшало виглядає. Навколо багато групок циган і інших підозрілих особистостей.


А далі ми ніднялися в небеса...

Аваз Твіст Тауер ( Avaz Twist Tower) — хмарочос в Сараєво, Боснія і Герцеговина, заввишки 172 м, є найвищим хмарочосом на Балканах. На верху розташовано ресторан і відкритий оглядовий майданчик. Коли я був тут сам, я відвідав тільки ресторан і фоткав через скло. Чи то тоді оглядовий не був відкритий, чи то я просто протупив... Але зараз ми поминувалися неймовірною панорамою міста. Вхід 2 марки ( 1 євро), щоб вийти на майданчик, треба пройти через турнікет і у вас має бути монетка відповідного номіналу.
На верх веде прозорий ліфт, що само по собі є класною атракцією.







Традиційна клікабельна панорамка.

Спустилися. Знову на ліфті. Не на повітряній кулі)).

Рушили назад бо Башчаршиї. Але цього разу іншою дорогою, блукаючи вуличками.

От такий непарадний Сараєво.

Мечеть Аль-Паша (Alipašina džamija).

Старовинні цвинтарі посеред парків - звичність в Сараєво.

Пам'ятники, що присвячені подіям Балканської війни.

Пам'ятник жертвам Сребрениці в Сараєво

Проспект Маршала Тіто... Що б не говорили, на Балканах ще дрочать на совок((.. Погано вчаться на помилках. Ми не краще... нажаль.

Вічний вогонь

Два мужика спілкуються))

Але варто трохи звернути з центрального проспекту....Ну, як завжди.


Почало вечоріти.

Саме час нам покататися на канатній дорозі!) Все вище і вище. Так.
Тут нас чекав жорстокий облом. Нижче по вулиці ми вжень прочитали розклад і там ( від руки, правда) було зазначено, що канатка працює до 20:00. Насправді вона працює до 19:00.
В будні розпочинає свою роботу о 10:00, по вихідним о 9:00.
Проїзд в дві сторони коштує 20 КМ ( 10 євро).
Хоч часу залишалося і не багато, але все одно поїхали. І не пожалкували!

Часно скажу, що види під час дороги кращі, ніж види з верхньої станції , де огляд закривають дерева, тому насолоджуйтесь в процесі.


Канатну дорогу на гору Требевич, зруйновану 26 років тому - у часи так званої "облоги Сараєва", коли місто протягом майже чотирьох років оточували спочатку підрозділи Югославської Народної Армії, а потім Армії Республіки Сербської, відновили зовсім нещодавно, в березні 2018 року. Коли я був тут минулого разу ( осінь 2016), біля Вєчніци стояла кабінка, з рекламою будівництва. Не повірив я тоді, що так швидко справляться.

Гора Требевич, на якій до югославського конфлікту розташовувався гірськолижний центр, де проводилися і змагання Олімпійських ігор 1984 року, була повністю зруйнована в 1995 році при бомбардуваннях Сараєво авіацією НАТО. Пізніше її відновили, а після цього почали відновлювати там інфраструктуру для відпочинку на природі.
Але гора залишиться в пам'яті містян як символ сербської агресії. Саме звідси найбільше "працювала" серрбська артилерія, саме звідси стріляло найбільше снайперів...

Зустрічати захід сонця в хорошу погоду.. безцінно. МІсто , правда, видно не дуже.



Рушили вниз мало не останньою кабінкою. Назад їхали з працівником канатної дорогию Розказав трохи він нам про неї. Видно, що дуже пишаються, що місто все більше відбудовується після страшної облоги.

Знизу стоїть автентична кабінка. В такій піднімалися на гору ще в далекому 1984 році. Зараз, доречі, в середину можна також залісти сфоткатися.
Ну а ми рушили пошукати де б повечеряти. На сьогодні розповідь я закінчую, але ще буде багато цікавого. Не перемикатеся.

Якщо ви збираєтеся кудись пождорожувати, то можете трошки зекономити на житлі, забронювавши його через мої реферальні лінки:
www.airbnb.ru/c/shuras1
На airbnb треба зареєструватися
І зробитити перше бронювання від 75$, то 39$ отримаєте назад
Якщо ви юзаєте Booking.com, то зекономте собі 15 $ забронювавши щось через це ось посилання
Ну і мені щось перепаде)).

Зверніть увагу на алтар. Ніякого випендрижу, доволі примітивний розпис на стіні... простота, світле приміщення... В церкві нікого не було ( не знаю на рахунок камер), ми спокійно зайшли в середину, подивилися.. вийшли... Якось дуже дуже душевно все. Відчуйте контраст.

Спустилися до Міляцки, вийшли якраз в районі славнозвісного Латинського мосту. Ще його називають мостом Данили Принципа - вважається, що звідси розпочалася Перша світа Війна... насправді ж тут відбулися події, що стали лише приводом. 28 червня 1914 член таємної сербської організації «Чорна рука» Гаврило Принцип вбив ерцгерцога Франца Фердинанда і його дружину Софі. Відбулося це саме на цьому мості.

Знову завернули на ринок Башчаршию.

Походили по двору мечеті Газі Гушрев-Бега (Gazi Husrev-begova džamija) - знакової і одної з найбільших мечетей на Балканах.

Побудована в 1531 році як центральний об'єкт комплексу Бега, що також включав макстаб і медресе (ісламські початкові та середні школи), безістан (склепінний ринок), хаммам (громадська баня) тощо. Мечеть стала найбільшою на той час на території Боснії.
Будівництво мечеті відкладо величезний слід в подальшому розвитку Сараєво.
Мечеть Газі Хусрев-бей була першою в світі мечеть, яка отримала електрику та електричне освітлення в 1898 році в період Австро-Угорської імперії

Далі погуляли по ринку. Місце суто туристичне, і якщо вас не лякають трохи завищені ціни. тут можна закупитися ... будь чим). Я про сувеніри. Місцева фішка - чеканний посуд. Цього добра тут вдосталь. Багато майстрів працюють прямо в лавках, і спостерігати за їх роботою дуже захоплює.

Лінія , яка розмещовує місто на східну " мусульманську" і західну " християнську" частини. Звичайно, ж зараз це доволі умовно і лінія - то просто фішка для туристів.

По пішохідній і торговій вулиці Ферхаджа (Ferhadija) прогулялися до величного готичного Кафедрального собору Сердця Ісуса - головного християнського храму міста.


Завернули ближче до ріки . Соборна церква Різдва пресвятої богородиці ( Saborna Crkva Rođenja Presvete Bogorodice). Сербська православна церква.

Поряд з церквою все як і два роки тому, коли я тут бродив саменький.
Пам'ятник мультикультуреій людині так само обісраний голубами...

Мужики ж так само грають поруч в шахи. Каняка одобряє.

Пройшлися трохи набережною Міляцки.
Чумур - це вугілля. Мост Чумурія, відповідно, Вугільний міст.
Ранше в цій частині міста були мастерні зброярів -саблярів. В цій роботі використовується дуже багато деревного вугілля - чумура. Золу викидували в Міляцку як раз під мостом, який став по-справжньому "вугільним".
Перший дерев'яний міст на цьому місці побудований в 1565 році. Гроші на будівництво мосту дав Хаджи Хасан. В той час міст з'єднав артель зброярів на правому березі з кінним ринком на лівому.
Міст багато разів ремонтували, а в 1886 році старий дерев'яний мост замінили залізним.


Сараєвська Академія мистецтв і міст Festina lente, що перекладається як " поспішай повільно".

Каскади ріки Міляцка.

Контрасне місто. Ультрасучасні хмарочоси. а на першому плані трущоби.

В іншу ж сторону якщо глянути звичні нам спальні райони.

З 9 по 16 лютого 2019 року в Сараєво мав відбутися Європейський молодіжний олімпійський фемтиваль. Фішурка, власне, відраховує час до початку його. Для міста, яке все ще живе Олімпіадою, яка пройшла тут в 1984 році - це знаменна подія.

Стечкі (Stecak) — монументальні середньовічні надгробки (датуються в інтервалі від XII століття до XVI століття), що зустрічаються в Боснії і Герцеговині (близько 60 000), Хорватії, Чорногорії і Сербії (близько 10 000). У 2009 році всі чотири країни подали заявки на включення стечок до Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. У 2016 році заявка була прийнята: в список Всесвітньої спадщини належать 30 некрополів, 22 з яких в Боснії і Герцеговині, 2 - в Хорватії, і по 3 - з Чорногорії та Сербії.
Це скоріше за все копія, яка розміщена на вулиці Сараєво.Кілька оригіналів можна подивитися в Національному музеї Боснії і Герцеговини.

Через перехрестя знаходиться дуже симпатична Церква святого Йосипа. Якийсь грецький стиль, правда?

Місцевий Downtown - Маріїн Двор (Marijin Dvor). Район де розміщено більшіть хмарочосів і шикарних готелів міста.

Відбудований готель Holiday. Кадри, як він горить під час боснійської війни облетіли весь світ.

Гуляли ми не просто так. А впевненно рухалися в сторону залізничного вокзалу, щоб купити квитки в Мостар, туди лежав наш шлях далі.

Кожен квиточок коштував нам по 20.85 КМ, що близько 10 євро. В цю ціну входить і сервісний збір каси. На балканах взагалі нереально купити щось без сервісного збору кас.Як купити квиток онлайн не зрозуміло, довелося переплатити по 2 марки з кожного квитка.
Але я тішився, бо минулого разу довелося їхати автобусом ( лінія ремонтувалася), а залізничний шлях, як казали - значно красивіший.
Проте залізничне сполучення не дуже розвинене на Балканах, тут рулять автобусні перевізники, тож вокзал трохи обвітшало виглядає. Навколо багато групок циган і інших підозрілих особистостей.


А далі ми ніднялися в небеса...

Аваз Твіст Тауер ( Avaz Twist Tower) — хмарочос в Сараєво, Боснія і Герцеговина, заввишки 172 м, є найвищим хмарочосом на Балканах. На верху розташовано ресторан і відкритий оглядовий майданчик. Коли я був тут сам, я відвідав тільки ресторан і фоткав через скло. Чи то тоді оглядовий не був відкритий, чи то я просто протупив... Але зараз ми поминувалися неймовірною панорамою міста. Вхід 2 марки ( 1 євро), щоб вийти на майданчик, треба пройти через турнікет і у вас має бути монетка відповідного номіналу.
На верх веде прозорий ліфт, що само по собі є класною атракцією.







Традиційна клікабельна панорамка.

Спустилися. Знову на ліфті. Не на повітряній кулі)).

Рушили назад бо Башчаршиї. Але цього разу іншою дорогою, блукаючи вуличками.

От такий непарадний Сараєво.

Мечеть Аль-Паша (Alipašina džamija).

Старовинні цвинтарі посеред парків - звичність в Сараєво.

Пам'ятники, що присвячені подіям Балканської війни.

Пам'ятник жертвам Сребрениці в Сараєво

Проспект Маршала Тіто... Що б не говорили, на Балканах ще дрочать на совок((.. Погано вчаться на помилках. Ми не краще... нажаль.

Вічний вогонь

Два мужика спілкуються))

Але варто трохи звернути з центрального проспекту....Ну, як завжди.


Почало вечоріти.

Саме час нам покататися на канатній дорозі!) Все вище і вище. Так.
Тут нас чекав жорстокий облом. Нижче по вулиці ми вжень прочитали розклад і там ( від руки, правда) було зазначено, що канатка працює до 20:00. Насправді вона працює до 19:00.
В будні розпочинає свою роботу о 10:00, по вихідним о 9:00.
Проїзд в дві сторони коштує 20 КМ ( 10 євро).
Хоч часу залишалося і не багато, але все одно поїхали. І не пожалкували!

Часно скажу, що види під час дороги кращі, ніж види з верхньої станції , де огляд закривають дерева, тому насолоджуйтесь в процесі.


Канатну дорогу на гору Требевич, зруйновану 26 років тому - у часи так званої "облоги Сараєва", коли місто протягом майже чотирьох років оточували спочатку підрозділи Югославської Народної Армії, а потім Армії Республіки Сербської, відновили зовсім нещодавно, в березні 2018 року. Коли я був тут минулого разу ( осінь 2016), біля Вєчніци стояла кабінка, з рекламою будівництва. Не повірив я тоді, що так швидко справляться.

Гора Требевич, на якій до югославського конфлікту розташовувався гірськолижний центр, де проводилися і змагання Олімпійських ігор 1984 року, була повністю зруйнована в 1995 році при бомбардуваннях Сараєво авіацією НАТО. Пізніше її відновили, а після цього почали відновлювати там інфраструктуру для відпочинку на природі.
Але гора залишиться в пам'яті містян як символ сербської агресії. Саме звідси найбільше "працювала" серрбська артилерія, саме звідси стріляло найбільше снайперів...

Зустрічати захід сонця в хорошу погоду.. безцінно. МІсто , правда, видно не дуже.



Рушили вниз мало не останньою кабінкою. Назад їхали з працівником канатної дорогию Розказав трохи він нам про неї. Видно, що дуже пишаються, що місто все більше відбудовується після страшної облоги.

Знизу стоїть автентична кабінка. В такій піднімалися на гору ще в далекому 1984 році. Зараз, доречі, в середину можна також залісти сфоткатися.
Ну а ми рушили пошукати де б повечеряти. На сьогодні розповідь я закінчую, але ще буде багато цікавого. Не перемикатеся.

Якщо ви збираєтеся кудись пождорожувати, то можете трошки зекономити на житлі, забронювавши його через мої реферальні лінки:
www.airbnb.ru/c/shuras1
На airbnb треба зареєструватися
І зробитити перше бронювання від 75$, то 39$ отримаєте назад
Якщо ви юзаєте Booking.com, то зекономте собі 15 $ забронювавши щось через це ось посилання
Ну і мені щось перепаде)).