![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Про Харків. Частина третя. Гуляючи
Слово. Спочатку було слово – Харків.
Сідай зі мною в парку коло зоопарку
Послухай – кожне "шо" має власний тембр
Баригі, барди, хіппі – все це я ремембер
Сідай зі мною в парку коло зоопарку
Послухай – кожне "шо" має власний тембр
Баригі, барди, хіппі – все це я ремембер
Після того. як я погуляв Харківським зоопарком ми з Вікторією вирушили просто бродити містом.
Дивні ліхтарі в Саду ім Т. Шевченка.
Фонтанчик.
Пам'ятник Перемоги. або його ще називають "Дзеркальний струмінь" - комплекс з альтанки і фонтану.
На задньому плані якась новозбудована церква
Вийшли на головну вулицю міста - Сумську. А тут відразу муральчик.Думаю не треба вам казати кому він присвячений.
Чудове місце, я вважаю.
В пошуках пабу... дуже вже мені хотілося пивка добрели до площі Конституції. Монументально.
Музей. Люблю таку архітектуру.
Автотранспортний технікум.
Тут же - одна з головних точок зустрічей. Величезний термометр.
Театр ляльок і центральна Ощадна каса.
Пам'ятник Незалежності "Україна, що летить"... в 12 році його лігітімний відкривав, доречі.
Тут же поряд ще розмальовані стіни.
Прекрасна і велична дзвіниця Успенського собору. Друга по висоті дзвіниця України. 89,5 метра.
Особливої цілі в нас не було. Прогулялися по набережній річки Лопань.
Дуже красивий Кафедральний Благовіщинський Собор.
Дуже дивний пам'ятник
Ходили трохи колами. Покровський собор - найстаріша споруда міста.
На площі ж Конституції набрели на чудову вітрину фотомагазину.
"Будинок зі шпилем" - будинок квартал, побудований в стилі сталінського ампіру - ще одна з родзинок Харькова.
Кудись пішли))
Прийшли до пам'ятнику закоханим. Який місцеві зе називають "Бухенвальд"))) . За худобу скульптур).
Тут мене реально нагнала втома. День зйомок Гонки Нації, потім бродіння містом підкосили мої ніженьки. Але час невблаганний і дізнавшись дорогу в місцевого ( який координував наш рух з Києва" вирушили до канатної дороги.
Канатка в Харкові крутезна. Коштує 25 грн, але задоволення просто вагон. І вагон значно більший, ніж кабінка канатки.
Ну, й трошки історії. Зокрема, зазначимо, що канатна підвісна дорога й з’явилася як транспортний засіб у 1971 році. Це, так би мовити, пам’ятник духу того часу Радянської України. Адже метою створення дороги була якнайшвидша доставка людей з району Павлова на робочі місця – на авіаційний та машинобудівний заводи в Сокольниках.
Сьогодні ж канатна підвісна дорога у Харкові – це не стільки транспортний засіб, як місце міні-екскурсій над містом для туристів та прогулянки для харківчан.
Загальна довжина канатної дороги над містом приблизно 1400 метрів, висота майже 30 метрів. Час їзди в одну сторону приблизно 20 хвилин
Канаткою ми дісталися до парку Горького. І тут я реально почав зазрити харків'янам. В Києві немає такого крутезного парку з такою інфраструктурою і атракціонами.
Як не дивно, парком ім Горького, він став тільки в 2012 році, до цього назва була "Миколаївський"
Площа парку ім. Горького складає близько 130-ти гектарів. Тут постійно проходять міські або масові гуляння. На території знаходиться кінотеатр «Парк», дитяча залізниця «Мала Південна», відома підвісна канатна дорога, тенісні корти, атракціони та багато інших розважальних комплексів. Зокрема варто додати, що улюбленими екстремальними атракціонами відвідувачів є американські гірки та велике «чортове колесо», з яких видно майже півміста
Ні.. на колесі не покатався, поспішали ми .
Атракціони зацінив. Буде час колись. Обов'язково витрачу тут день)
Парк поділений на тематичні зони..і взагалі... крутий парк.
Потім була маршрутка на вокзал. Спочатку ми хотіли їхати трамвайчиком, але виявилося , що він ходить до 17 :00 ... логіка не зрозуміла.
А транспорт в Харкові - це пиздець.. Маршрутки ходять як хочуть, ми свою чекали годину. Стоять як хочуть. По 10-15 хв на зупинці. Стають в 156 рядів і шеренг , перекриваючи і рух і пішохідні переходи... машини вбиті... з громадським транспортом тут боль...
А ще був красивезний вокзал і дуже гарна привокзальна площа. Проте сил фоткати вже не було. Що ж, в Харків точно буде ще не раз повернутися. Тут гуляти і фоткати тут можна явно не пів дня.
Дивні ліхтарі в Саду ім Т. Шевченка.
Фонтанчик.
Пам'ятник Перемоги. або його ще називають "Дзеркальний струмінь" - комплекс з альтанки і фонтану.
На задньому плані якась новозбудована церква
Вийшли на головну вулицю міста - Сумську. А тут відразу муральчик.Думаю не треба вам казати кому він присвячений.
Чудове місце, я вважаю.
В пошуках пабу... дуже вже мені хотілося пивка добрели до площі Конституції. Монументально.
Музей. Люблю таку архітектуру.
Автотранспортний технікум.
Тут же - одна з головних точок зустрічей. Величезний термометр.
Театр ляльок і центральна Ощадна каса.
Пам'ятник Незалежності "Україна, що летить"... в 12 році його лігітімний відкривав, доречі.
Тут же поряд ще розмальовані стіни.
Прекрасна і велична дзвіниця Успенського собору. Друга по висоті дзвіниця України. 89,5 метра.
Особливої цілі в нас не було. Прогулялися по набережній річки Лопань.
Дуже красивий Кафедральний Благовіщинський Собор.
Дуже дивний пам'ятник
Ходили трохи колами. Покровський собор - найстаріша споруда міста.
На площі ж Конституції набрели на чудову вітрину фотомагазину.
"Будинок зі шпилем" - будинок квартал, побудований в стилі сталінського ампіру - ще одна з родзинок Харькова.
Кудись пішли))
Прийшли до пам'ятнику закоханим. Який місцеві зе називають "Бухенвальд"))) . За худобу скульптур).
Тут мене реально нагнала втома. День зйомок Гонки Нації, потім бродіння містом підкосили мої ніженьки. Але час невблаганний і дізнавшись дорогу в місцевого ( який координував наш рух з Києва" вирушили до канатної дороги.
Канатка в Харкові крутезна. Коштує 25 грн, але задоволення просто вагон. І вагон значно більший, ніж кабінка канатки.
Ну, й трошки історії. Зокрема, зазначимо, що канатна підвісна дорога й з’явилася як транспортний засіб у 1971 році. Це, так би мовити, пам’ятник духу того часу Радянської України. Адже метою створення дороги була якнайшвидша доставка людей з району Павлова на робочі місця – на авіаційний та машинобудівний заводи в Сокольниках.
Сьогодні ж канатна підвісна дорога у Харкові – це не стільки транспортний засіб, як місце міні-екскурсій над містом для туристів та прогулянки для харківчан.
Загальна довжина канатної дороги над містом приблизно 1400 метрів, висота майже 30 метрів. Час їзди в одну сторону приблизно 20 хвилин
Канаткою ми дісталися до парку Горького. І тут я реально почав зазрити харків'янам. В Києві немає такого крутезного парку з такою інфраструктурою і атракціонами.
Як не дивно, парком ім Горького, він став тільки в 2012 році, до цього назва була "Миколаївський"
Площа парку ім. Горького складає близько 130-ти гектарів. Тут постійно проходять міські або масові гуляння. На території знаходиться кінотеатр «Парк», дитяча залізниця «Мала Південна», відома підвісна канатна дорога, тенісні корти, атракціони та багато інших розважальних комплексів. Зокрема варто додати, що улюбленими екстремальними атракціонами відвідувачів є американські гірки та велике «чортове колесо», з яких видно майже півміста
Ні.. на колесі не покатався, поспішали ми .
Атракціони зацінив. Буде час колись. Обов'язково витрачу тут день)
Парк поділений на тематичні зони..і взагалі... крутий парк.
Потім була маршрутка на вокзал. Спочатку ми хотіли їхати трамвайчиком, але виявилося , що він ходить до 17 :00 ... логіка не зрозуміла.
А транспорт в Харкові - це пиздець.. Маршрутки ходять як хочуть, ми свою чекали годину. Стоять як хочуть. По 10-15 хв на зупинці. Стають в 156 рядів і шеренг , перекриваючи і рух і пішохідні переходи... машини вбиті... з громадським транспортом тут боль...
А ще був красивезний вокзал і дуже гарна привокзальна площа. Проте сил фоткати вже не було. Що ж, в Харків точно буде ще не раз повернутися. Тут гуляти і фоткати тут можна явно не пів дня.