falkoner / Про Афіни. Частина четверта. Акрополь. (Reply)

На теплом песке под звездным небом Греции
ищу любовь в себе,чтобы согреться зимой
чтобы согреть того,кто со мной
у темной воды,на лунной дороге

З самого ранку, поснідавчи і не чекаючи поки потоки туристів вийдуть на тропу пізнання столиці Греції ми пішли подивитися на Акрополь. Благо, жили ми буквально в 500 метрах від нього.

Вхідний квиток до Акрополя коштує 12 євро. Не хапайтеся за серце і не матюкайте жадібних греків.
Квиток дійсний чотири дні і ви одержуєте безплатний вхід ще до шістьох визначних пам'яток: театр Діоніса, Римська Агора, Давньогрецька Агора, храм Зевса, бібліотека Адріана та цвинтар прадавніх Афін - Керамік. діє це так. Квиточок складається з семи відривних талонів, на вході до кожної пам'ятки у вас відривають по одній частинці. Частинки ніяк не відрізняються. І при бажанні ви наприклад, можете 7 разів сходити в храм Зевса, якщо він вас особливо пропер.
Коли ми повернулися, в нас залишилося ще по 3 відривних талони. Здебільшого, що в деяких місцях на перевірку квитків просто підзабили. Ну і ми не всюди встигли сходити.

Але ось ми пройшли через перші ворота і потрапили до так званної Афінськї агори.

До реформи Пісістрата у 6 ст. до н. е. цей куток Стародавніх Афін був зайнятий приватною забудовою, дебільшого житловою. Проте за наказом тирана усі помешкання були ліквідовані, криниці закриті, а місцевість перетворена на центр Афінської демократії. Крім того він наказав побудувати дренажі, фонтан та храм олімпійських богів.

Ареопаг та інші спілки громадян могли збиратись будь-де в Афінах, проте відкриті засідання, які мали вирішувати доленосні питання, як наприклад, дискусія щодо остракізму, проводитись тільки на агорі. На початку періоду радикальної демократії (після 590 до н. е.) Буле, — міська рада — а також архонти збирались тільки на агорі. На горі також відбувались судові слухання. Тож кожний громадянин, який опинився на агорі під час розгляду справи, міг бути зобов'язаним виконувати функції присяжного. Нерідко, так звані, скіфські лучники (рід поліції) блукали агорою у пошуках присяжних.

Проте із занепадом Афін агора втратила своє значення. У римську та візантійську добу цей район знову став суто житловим.

Наразі тут мало чого збереглося. Тобто різних частин статуй і будівель багато, але все воно лише фрагментарно. Згадався Херсонес.
У всіх статуй повідбивані голови. Думаю це наслідок довбоєбізму якихось релігійних діячів.

На території багато лавок , щоб відпочити, фонтанчиків з питною водою ( далі в акрополі питна вода лише в пляшках. 1,5 євро за півлітрову пляшку. Правда - холодна). Багато оливкових дерев.
От цікаво. чи ця клумба стародавня, чи новоділ.

Піднялися до храму Гефеста

Храм Гефеста - найкраще збережений античний храм. Побудований він у період 449-415 років до н.е. і був присвячений богу Гефесту, богу ремесел і ковальської справи. Вражає не менше, ніж Парфенон.

Роздивляєшся все це і просто не вкладається в голову як це можливо побудувати без сучасних технологій. Скільки праці вкладено в ці колони і барель'єфи.

Вид на Афіни від Храму Гефеста.

А так виглядає храм Гефеста зі сторони Афінської агори

Вид звідти ж на Церкву святих Апостолів і Парфенон

Ми ж пішли подивитися на Стоа Аттала.

Стоа — в античній архітектурі, довга галерея-портик, зазвичай з одним-двома рядами колон і зі стіною по одній з довгих сторін, крита колонада. Та що на фото повністю реконструйована в 1960-х роках. Зараз там знаходиться невеличкий музей археологічних знахідок, які знайдені на території Акрополя.

От скажіть хто небуть, що цей барельєф не схожий на Альберта Цукренка, фронтмена українського гурту Хамерман знищує віруси?!

Це вам про критерії давньогрецької краси.

І про вино.. так...

Я завжди знав, що Каняка благородної, давньоїї крові.

Все таки пішли в сторону Парфенону. По дорозі траплялося все більше туристів, велика частка з яких говорила кацапською з явно виращеним мАсковським акцентом. Все намагався потрапит їм на очі у свої чудній футболочці з роботом "Південмаш", який валить Кремль. Ну і так. Я ходив у футболці. 8 листопада.

Підійшли до Церкви святих Апостолів (Church of the Holy Apostles).

Церква Святих Апостолів, також відома як Святі Апостоли Солакіса, або Агії Апостолі — візантійська церква, зведена у 10 столітті на південно-східній околиці сучасного району давньої агори в Афінах і є одним з найдавніших християнських храмів Афін.
Щодо імені Солакіс існують дві версії. За першою, родина Солакісів могла надати фінансову підтримку задля однієї з найбільш ранніх реставрацій церкви. За іншою — у 19 столітті густонаселений квартал в околицях церкви називався Солакіс.

Реставрація церкви була здійснена в період 1954—1957 років. Вівтар та підлога церкви виконані із мармура, зовнішні стіни зберігають «куфі»-подібних візерунків. Кілька збережених настінних розписів центрального проходу, датовані 17 століттям, а також вціліли фрески нині зруйнованої довколишньої церкви Святого Спиридона нині зберігаються у Церкві Святих апостолів.

На захід від Акрополя піднімається скелястий пагорб Ареопагу; на східній околиці цієї скелі збирався, за стародавнім звичаєм під відкритим небом, афінський суд, ім’ям якого називалася вона, а під кручею її східній околиці, в скелястій улоговині між пагорбом Ареопагу і Акрополем, стояв дуже древній і яка користувалася в Афінах великою повагою храм Евменід.
Звідти дуже класна панорама міста. Заверніть обов'язково. А ще скеля дуже слизька , навіть в суху погоду. Скільки там поломано рук і розбито телефонів, думаю. Проте вид того вартує.

Вид на храм Гефеста і Національну афінську обсерваторію звідти.

А ми все вище і вище.

Трошки поблудили підніжжям Парфенону.

Види тож нічо такі.

Обсерваторія і Церкву св. Марини ( я не помилився, саме Марини, а не Марії)

Добралися, нарешті. Тут туристів вже зібралося....Частина пропилеї Парфенону. І туристи...

Храм Ніки Аптерос

Отак проходить реставрація. На картинках Парфенон виглядає дуже красиво, але насправді вид поганять будівельні крани , риштування, будівельні сітки. Проте будівлі виглядають , все одно, монументально і вражаюче. Реконструкція просувається дуже повільно. Але якщо глянути на фотку нижче - зрозуміло чому.
Вцілілі рештки збираються, знаходять їм місце. потім вручну висікаються частини, що втрачені. Колосальна робота.

Дуже рідкісна фотка. Ерехтейон ... без туристів))

В Ерехтейоні — найдавнішому святилищі Афін — знаходилась священна дерев'яна статуя Афіни, що за легендою, впала з неба, святилище Гефеста та героя Бута, могила легендарного афінського царя Кекропа; світильник Каллімаха, що горів безперервно, попри те що масло наливати в нього тільки один раз на рік. У дворі Ерехтейона росла олива, яку подарувала місту Афіна, та било солоне джерело, яке висік Посейдон своїм тризубом під час суперечки з Афіною.

Ерехтейон замінив давніший храм, що знаходився на цьому ж місці, зруйнований персами. Будівництво нового храму була розпочато за Перикла і продовжувалося з перервами до 406 до н. е. Оскільки він стояв на нерівній ділянці та, власне, не був єдиним храмом, а сукупністю декількох святилищ, то його план значно відступав від традиційних грецьких храмів. Ерехтейон не мав зовні окружної колонади, а був прикрашений з трьох сторін окремими портиками.

А це колони вже самого Парфенону. Велично. Просто як подумати, скільки тим каменюкам років...
В кадрі навіть люди не зайві. Для масштабу.

З пагорбу звичайно ж крутий вид.

Храм Зевса і Арку Адріана. Туди ми теж доберемося. Але потім.

А от в далені видніється Панафінейський стадіон.
Виявляється в той день проходив знаменитий Афінський марафон. І нам пощастило. Більшість туристів були там)).

Місто...

Панорамка.

За 300 метрів від Акрополя знаходиться унікальний музей. Упевнений, ви одразу звернете увагу на ультрасучасну будівлю, що виділяється на тлі загального пейзажу. Спроектував її швейцарський архітектор Бернард Чумі. Це Новий музей Акрополя.
Музей воістину унікальний, він побудований на місці археологічних розкопок. При цьому підлога на першому поверсі скляна - так, що можна бачити все на власні очі. Загальна площа музею - 226 000 квадратних метрів.
Але ми так і не потрапили в середину. Вперше ми проходили поруч ввечері, до закриття залишалася година - не хотілося бігати. А далі так і не виділили час(.
А скляна підлога кул.... я просто згадаю як Анна шуганулася її - відразу посміхаюся. Вхід 5 євро.

Вид зверху на Театр Діоніса.

Одеон Ірода Аттичного

деон Ірода Аттичного був споруджений на південному схилі акрополя близько 161 р. н.е. Іродом Аттичним на честь його дружини Аспасії Анни Регілли.

Одеон має форму амфітеатру на 5 000 місць із триповерховою кам'яною стіною. До нашого часу в ньому збереглося майже все від прадавніх часів, за винятком скульптурного оздоблення та різнобарвного мармурового облицювання. Всередину можна потрапити тільки під час концертів і вистав.

У 1950-х роках театр було повністю реконструйовано, сцена та місця для сидіння були облицьовані пентелійським мармуром. З тих пір Одеон Ірода Аттичного щорічно приймає Афінський фестиваль, який триває в столиці з червня по вересень. В Одеоні виступала Марія Каллас, Моріс Бежар, артисти Большого театру Росії, Мікіс Теодоракіс, Діонісіс Саввопулос. Він був місцем проведення конкурсу краси Міс всесвіт 1973 року та грандіозного концерту Янніса Хрісомалліса 1993 р. разом із Лондонським королевським філармонічним оркестром під назвою «Yanni Live at the Acropolis».

Ну а ми спускаємося вниз. І поспішаємо до будівлі Грецького парламенту. Навіщо? Розкажу іншим разом. Буде цікаво. Не перемикайтесь.